Кожного року 12 червня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з дитячою працею, запроваджений у 1997 році Міжнародною організацією праці. Метою цього дня є привернення уваги до проблеми дитячої праці, а також пошук шляхів для її повної ліквідації.
Літні канікули — це час відпочинку, але для деяких дітей це також можливість спробувати себе в роботі та заробити власні кишенькові кошти. Саме в цей період батькам слід бути особливо уважними до того, яку саме роботу виконуватимуть їхні діти. Адже, як свідчить практика, більшість неповнолітніх не знають про свої трудові права та гарантії, які надає їм законодавство.
Дитяча праця — це будь-яка робота, яка може зашкодити здоров’ю, безпеці або моральному розвитку дитини. Така праця заборонена як міжнародними документами, так і українським законодавством.
Згідно з главою ХІІІ Кодексу законів про працю України:
- До роботи не допускаються особи молодші 16 років.
- Діти віком від 15 років можуть працювати лише за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює.
- Учні віком від 14 років можуть працювати лише під час канікул і за умови згоди батьків.
Робочий час для неповнолітніх:
- Від 16 до 18 років – не більше 36 годин на тиждень.
- Від 15 до 16 років – не більше 24 годин на тиждень.
- Від 14 до 15 років (під час канікул) – також до 24 годин на тиждень.
- Якщо дитина працює під час навчального року, тривалість її робочого дня не повинна перевищувати половини максимально допустимого часу.
Неповнолітніх не можна залучати до: важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, нічних і надурочних змін, роботи у вихідні дні, підйому чи переміщення важких речей, що перевищують граничні норми.
Крім того, працевлаштування неповнолітніх можливе лише після попереднього медичного огляду. Робота має бути безпечною, добровільною та відповідати віковим можливостям дитини.
