11–13 червня у Львові відбувся Lviv Urban Forum 2025 — масштабна подія, що об’єднала архітекторів, урбаністів, представників місцевої влади, міжнародних партнерів та експертів з відбудови.
Участь у форумі взяли й представники Покровської громади: заступниця начальника Покровської міської військової адміністрації Наталія Іваньо, директор КУ «Агенція розвитку громади» Дмитро Єрмолович та начальниця відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Олена Птушко.
Спікерами форуму стали провідні європейські та українські урбаністи, архітектори, дослідники й представники міжнародних організацій.
Lviv Urban Forum став важливою платформою для обговорення відбудови освітніх просторів, формування нової архітектурної ідентичності та підтримки військових і цивільних спільнот у час війни. У межах форуму особливу увагу було приділено ролі шкіл як нових центрів громади.
Створення просторів для навчання
Сьогодні освітній заклад – це не лише місце для навчання, а простір, який має об’єднувати всіх мешканців мікрорайону: дітей, батьків, активістів, представників ветеранських організацій.
Йдеться про створення безпечного, комфортного середовища з сучасними укриттями, яке сприятиме комунікації, єдності та взаємній підтримці.
Під час презентації проєктів відновлення шкіл партнером форуму, головним архітектором проєктів AVR Development Євгеном Долею були представлені 5 кейсів із прифронтових громад, зокрема з Покровська і Селидового. Ці громади стали прикладом стратегічного бачення, як має виглядати школа майбутнього в умовах війни.
Проєкт щодо відбудови НВК №2 у Покровську передбачає зведення нової школи та дитячого садка на 640 учнів із вбудованим укриттям. Проте наразі реалізація проєкту призупинена через активні бойові дії.
Архітектура освіти: відповідь на виклики часу
У фокусі – переосмислення типології шкіл. Архітектори наголошують: 80% шкільних будівель в Україні були зведені ще у радянський період, отже, потребують суттєвої адаптації.
Нові підходи враховують як культурну спадщину, так і сучасні безпекові виклики. Школа має стати прихистком — не лише укриттям під час тривоги, а й точкою опори в житті громади.
Звучали цікаві пропозиції створення укриттів під спортивними майданчиками з використанням матеріалів від зруйнованих будівель — це не лише функціональне, а й символічне рішення: перетворення руйнації на фундамент нового.
У проєктах відновлення архітектори наголошували про те, що треба залучати місцеві будівельні компанії мали змогу розвиватись і підтримувати вітчизняний бізнес.
Утилітарна архітектура та безпекова інфраструктура
Окрема увага — проєктам, що сприяють реабілітації та військовому вишколу. Архітектор Михайло Солук представив концепт стрільниці з розширеним функціоналом: тут облаштовано тир, лазертаг-зону для молоді, ветеранський хаб, спортзал для реабілітації, кінозал, простори для навчання керування дронами. Це — простір, де вшановується досвід захисників і підтримується нове покоління оборонців.
Вперше був представлений проєкт Меморіалу всім загиблим за незалежність і суверенітет України — від воїнів УПА до захисників сьогодення. Його розробила молода команда українських архітекторів. Меморіал покликаний не лише вшанувати загиблих, а й стати місцем тиші, вдячності, єднання нації та самоусвідомлення. Простір має інтегруватися в міське середовище та надихати майбутні покоління.
Ідентичність та тяглість
У проєктах, представлених як українськими, так і європейськими архітекторами, акцент був на ідентичності, самовираженні міста та спадкоємності архітектурних рішень.
За думкою провідних експертів, місто — це не лише те, що ми створюємо сьогодні, а й продовження минулого і мости у майбутнє. І саме через тяглість, інтеграцію традицій, природоорієнтованість, безбар’єрність, ідентичність — будується архітектура довіри.
Окремий блок був приділений розвитку молодіжних ініціатив та формуванню команд для реалізації проєктів.
Воркшопи: практики трансформації та інклюзії
Під час форуму відбулася серія воркшопів, присвячених створенню інклюзивного міського простору. Зокрема, Ірина Маруняк — заступниця міського голови Львова з питань безбар’єрності — презентувала напрацювання Львівської міської ради щодо розвитку безбар’єрної інфраструктури.
Йшлося про запуск навчальних програм з безбар’єрності для підприємців, створення онлайн-платформи для консультацій і навчання, а також передачу ліцензії на виготовлення сучасних підйомників для людей з інвалідністю. Їх уже починають виготовляти у Львові. Тестування обладнання здійснюють військові, які повернулися з пораненнями, щоб зробити ці рішення максимально ефективними.
Представники Покровської громади долучилися до ключових дискусій, зокрема в тематичних блоках, присвячених інструментам планування, міжмуніципальному обміну досвідом, використанню цифрових та інноваційних рішень у відбудові. Особливо цінною стала участь у воркшопі UNDP з залучення фінансування для розвитку громад, а також у сесіях, присвячених практичним кейсам з відновлення територій, постраждалих від війни.
«Попри щоденну реальність обстрілів, складну гуманітарну ситуацію та втрати, Покровська громада демонструє активну позицію на всеукраїнському рівні, формує партнерства та напрацьовує бачення майбутнього розвитку. Ми не зупиняємось шукати шляхи відновлення та залучення нових партнерів у питаннях відбудови та трансформації», - зауважила заступниця начальника Покровської МВА Наталія Іваньо.
